У вересні 2026 року в штаб-квартирі ЮНЕСКО в Парижі відбувся UNESCO Digital Learning Week 2026.
Цьогорічна тема – «Education in the Age of AI: Facts | Frictions | Frontiers» / «Освіта в епоху ШІ: факти | суперечності | нові горизонти».
Програма заходу охопила міністерські круглі столи, тренінги, дискусії UNESCO Chairs / UNITWIN, демонстрації технологічних рішень, стратегічні лабораторії та пленарні засідання. У центрі уваги були питання безпеки й суверенності у сфері штучного інтелекту, ролі вчителя в умовах цифрової трансформації, впливу ШІ на навчання й когнітивні процеси, розвитку вищої освіти, вікової доцільності використання ШІ, захисту даних, відкритих знань та відповідального управління технологіями.
Захід об’єднав понад 1 500 учасників у Парижі та понад тисячу учасників онлайн, серед яких - міністри освіти, науковці, освітяни, представники технологічного сектору та здобувачі освіти.
Програма:https://surl.li/jnwzcu
Спікери пленарних засідань: https://dlw.unesco.org/page/speakers/
організатори та партнери заходу https://dlw.unesco.org/page/partners/
Безпосередню участь у роботі UNESCO Digital Learning Week 2026 узяв директор Українського мовно-інформаційного фонду НАН України (УМІФ) Максим НАДУТЕНКО. Під час міжнародних зустрічей науковець представив напрацювання УМІФ НАН України у сфері національних мовних і знаннєвих ресурсів, лексикографічних і корпусних технологій, локального та доказового ШІ, аналізу освітніх програм і навчальних матеріалів, а також українську трансдисциплінарну платформу TPCACS.
Детальніше про платформу TPCACS:
До професійних дискусій, що розгорнулися під час форуму, долучилися також партнери УМІФ НАН України, зокрема керівниця Центру науково-освітнього партнерства і мережевої взаємодії СумДПУ Олена СЕМЕНОГ, представники Малої академії наук України, а також представниця Сумського державного університету Наталія ПОНОМАРЕНКО.
Співпраця СумДПУ з УМІФ НАН України триває з 2018 року. За цей час партнерами реалізовано низку спільних ініціатив: підготовлено грантові заявки, створено словникову, наукову та навчально-методичну продукцію, проведено міжнародні конференції, конкурси й інші науково-освітні заходи. У 2026 році пролонговано Угоду про науково-освітню співпрацю між установами.
Цифрові ресурси УМІФ НАН України інтегруються у зміст освітніх компонентів мовно-літературного та педагогічного циклів СумДПУ, використовуються у професійній підготовці майбутніх учителів і дослідників, а також у науковій та проєктній діяльності.
Долучення представників СумДПУ до професійних дискусій UNESCO Digital Learning Week 2026 стало продовженням багаторічного партнерства з УМІФ НАН України та важливою можливістю представити спільні напрацювання в міжнародному академічному просторі, окреслити актуальні напрями досліджень у сфері освіти й ШІ та розширити перспективи нових освітньо-наукових проєктів.
Серед ключових питань міжнародної дискусії - розмежування швидшого виконання завдань за допомогою ШІ та реального навчання. Фокус поступово зміщується від запитання «Що може ШІ?» до значно складнішого - «За яких умов ШІ можна довіряти в освіті?». Правильна відповідь, отримана за допомогою системи ШІ, ще не свідчить про те, що учень або студент навчився самостійно міркувати, пояснювати, переносити набуті знання в нові ситуації, виявляти й виправляти помилки. Тому в центрі освітнього процесу має залишатися людина, її здатність критично мислити, перевіряти інформацію, аргументувати власну позицію та відповідати за прийняті рішення.
Не менш важливим є питання професійної ролі вчителя. ШІ може допомагати створювати навчальні матеріали, генерувати вправи, пропонувати пояснення й персоналізовані рекомендації, однак педагог не повинен перетворюватися на оператора алгоритму. Технології мають звільняти час учителя для складнішої педагогічної взаємодії, підтримки учня, аналізу його освітніх потреб і прийняття професійних рішень, а не позбавляти педагога права визначати, що є доцільним, безпечним і корисним у конкретній освітній ситуації.
Окрему увагу приділено мовній, культурній та освітній адекватності систем ШІ. Здатність системи граматично правильно відповідати українською мовою ще не гарантує коректної роботи з українською термінологією, семантикою, історико-культурним контекстом і змістом національних освітніх програм. Саме тому особливого значення набувають національні словникові та корпусні ресурси, Український національний лінгвістичний корпус, термінологічні бази, онтології, концептографічні структури та графи знань. Вони можуть слугувати не лише ресурсною базою для розвитку систем ШІ, а й незалежною еталонною основою для перевірки їхньої мовної, змістової та культурної коректності.
У міжнародному професійному діалозі окремо порушено питання простежуваності джерел, на яких ґрунтуються відповіді систем ШІ. Йдеться про те, чи повинен учитель, студент або дослідник мати можливість перейти від згенерованої відповіді безпосередньо до перевіреного корпусу, словника, наукової публікації, освітнього документа чи бази знань, що стали джерельною основою цієї відповіді. Така простежуваність є важливою передумовою довіри до ШІ, перевірки достовірності інформації та відповідального використання технологій в освіті й науці.
У цьому контексті актуалізується питання про статус національних мовних корпусів, словників, онтологій, верифікованих баз знань і локальних моделей ШІ як складників критично важливої мовної, освітньої та знаннєвої інфраструктури держави.
Ще одним важливим напрямом обговорення стала необхідність розвитку власних українських моделей штучного інтелекту та незалежних механізмів оцінювання їхньої якості. Серед конкретних пропозицій, представлених УМІФ НАН України, - створення Національної рамки незалежного оцінювання та гарантування якості систем ШІ, яка могла б забезпечити системну перевірку їхньої мовної, змістової, культурної й освітньої адекватності.
Під час міжнародного професійного діалогу окрему увагу було приділено ключовим дослідницьким прогалинам у сфері ШІ та освіти, а також перспективам поєднання відповідального штучного інтелекту, багатомовних знаннєвих ресурсів, педагогічної освіти та доказового прийняття рішень у межах подальшої міжнародної співпраці.
Обговорювалася також можливість розвитку такого партнерства у форматі UNESCO Chair. Представники СумДПУ окреслили потенційний внесок університету в реалізацію спільних ініціатив: створення середовища для освітньої апробації технологій ШІ, розвиток українськомовних освітніх і знаннєвих ресурсів, забезпечення педагогічної та мовознавчої експертизи, а також залучення викладачів, студентів, аспірантів і дослідників до проведення емпіричних досліджень та оцінювання ефективності й доцільності використання ШІ в освіті.
Для СумДПУ цей напрям органічно поєднується з напрацюваннями університету у сфері педагогічної освіти, української мови, академічної культури, підготовки дослідників, медіа- та інформаційної грамотності, а також відповідального використання штучного інтелекту.
Участь представників СумДПУ у професійних дискусіях UNESCO Digital Learning Week 2026 стала важливою можливістю представити результати багаторічного партнерства з Українським мовно-інформаційним фондом НАН України, долучитися до обговорення актуальних викликів розвитку освіти в епоху ШІ та окреслити перспективні напрями спільних досліджень, міжнародних освітньо-наукових ініціатив і проєктів.
Докладніше про ключові висновки UNESCO Digital Learning Week 2026, українські пропозиції та перспективи розвитку відповідального ШІ в освіті — в інтерв’ю з директором Українського мовно-інформаційного фонду НАН України Максимом НАДУТЕНКОМ: